Біль у спині та головний біль, проблеми зі шлунком або гіпертонія в першу чергу пов’язані з хронічними захворюваннями або запаленнями організму. Тим часом, їх причиною може бути психіка, а точніше хронічний стрес. Це викликає напругу, яка призводить до психосоматичних недуг – коротше кажучи, страждає наш організм. Виявляється, що проблеми з психікою може впливати на опорно-руховий апарат, травну, серцево-судинну, а також ендокринну та репродуктивну системи. Як проявляється психогенна напруга та як відрізнити його від звичайних захворювань? Як із цим ефективно боротися? Поради з психології шукайте за посиланням.
Причини психогенної напруги
Основна причина психогенної напруги – хронічний стрес. Це може бути результатом втрати роботи, соціальної ізоляції чи важких емоційних переживань. Рідше це наслідок розладу особистості чи психічного захворювання. Часта причина психогенної напруги – придушення почуттів та емоцій у поєднанні із занизькою самооцінкою. Нездатність довіритися потребам чи проблемам блокує таку людину у її власному світі та посилює песимістичні думки. Нарешті, ненавантажений стрес дається взнаки фізично – через біль і порушення роботи окремих органів прокуратури та систем. Недарма лікарі попереджають, що придушення емоцій та стресу – один із факторів ризику раку. Однак варто знати, що психогенний біль не має біологічної основи, це лише реакція на гнів, стрес або тривогу.
Психогенна натяг та опорно-рухового апарату
Хронічний стрес дуже часто є причиною м’язової напруги. Вони легше скорочуються, і їм набагато важче розслабитися та розслабитися. Вони активні навіть під час відпочинку. Через деякий час перевантажуються і м’язи, і зв’язки, сухожилля і суглоби. Напруга сполучної тканини, що оточує суглоб, незабаром викликає біль. Проте страждають як суглоби, а й м’язи спини (так звані «струни» – ними з’являються хворобливі затвердіння) і хребет. Це часто пов’язано з болем у шиї і навіть мігрень.
Психогенна напруга та кровоносна система
Стрес і життя у постійній напрузі сильно впливають на кровоносну систему. Підвищується артеріальний тиск, частішає пульс, і серце стає більш напруженим. Зрештою це може призвести до прискореного серцебиття та аритмії. Психогенний стрес також полегшує утворення тромбів у крові (тромбоцити згущуються легше).
Психогенна напруга та травна система
Психогенна напруга дуже негативно впливає на систему травлення. Симптоми можуть нагадувати виразкову хворобу чи шлунковий рефлюкс. Характерними ознаками є чергування діареї та запору, печія, розлад шлунка, біль у животі, нудота, відсутність апетиту чи борошна голоду.
Психогенна напруга, ендокринна та репродуктивна системи
Стрес викликає збільшення вироблення кортизолу, адреналіну та норадреналіну в нашому організмі. А це, у свою чергу, є результатом високого кров’яного тиску та прискореного серцебиття. Кортизол також знижує чутливість клітин до інсуліну, що може спричинити інсулінорезистентність. У чоловіків це може сприяти проблемам з потенцією, а у жінок – до посилення менструального болю та зниження лібідо.
Як боротися із психогенною напругою?
В основі боротьби з психогенною напругою лежать техніки релаксації (наприклад, усвідомлене дихання, йога) та, насамперед, професійна психотерапія. На пізній стадії може знадобитися прийом знеболюючих або ліків для боротьби із захворюваннями окремих систем (наприклад, при печії або гіпертонії). Вони призначені для усунення болю та інших симптомів, що спричиняють стрес або страх перед хворобою.